Сценарій » СВЯТО КВІТІВ»
СВЯТО КВІТІВ
Зал святково прикрашений букетами з осіннього листя, рушниками. На столах розміщені композиції із квітів.
Були у матері-Природи
Дві донечки такої вроди —
Хто їх побачить хоч на мить,
Не міг забуть і розлюбить.
2. Голубооку звали Флора,
У неї очі наче зорі.
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна і привітна.
3. А Фауна — швидка, як вітер,
Могла за птахами літати
І за оленями стрибати
Та з білочками пустувати.
4. Обидві світ живий любили,
Відтак його боготворили.
То ж вирішила мудра мати
На посаг їм дарунок дати.
5. Мрійливій Флорі — світ рослинний,
А жвавій Фауні — тваринний.
Щоб берегли і доглядали,
Від сього злого захищали.З’являється Флора.
Флора.
Добрий день, дорослі і малята!
Завітала — запросити вас на свято,
А паную в країні я чудовій,
Незвичайній, різнокольоровій.
І для мене всі вони, як діти.Здогадалися, хто я така? Я, Флора, королева рослинного світу. Кожного року саме в цей день — у день народження видатного педагога В. Сухомлинського в моїй чарівній країні відкривається карнавал квітів. Я вас щиро запрошую на це чудове осіннє свято.
Звучить «Віночок українських пісень»
ДИТИНА
Ти приведи мене в осінній сад,
Де диво-казку творить зорепад.
Там осінь чарівниця у танку,
Земля у різнобарвнім килимку.
Другий учень.
Осінь захоплює, осінь вражає
Дивом-красою і барвами квіт.
То вона щедре тепло посилає,
То умивається дощиком світ.
ДИТИНА
Осінь на землю тихенько спускається,
В небі летить, наче птах.
Крилами-хмарами небо вкривається,
Літо веселе співоче минається,
Спокій стає на землі.
Звучить пісня Листячко осіннє».
До залу заходить Осінь.
Осінь.
Ой, який чудовий день!
Сонце ясне як горить!
У очах чомусь бринить.
ДИТИНА
Смуток цей за яснім літом,
За сонцем теплим і ласкавим,
Тільки й щастя, тільки й жити,
Покіль буде сонце гріти.
ДИТИНА
Зажурились квіти неспроста,
Вранці роси випадають білі.
Вже надходить осінь золота,
Жовкне листя у садку на гіллі.
Осінь.
Не сумуйте, квіти любі,
Літо ще повернеться до вас.
І ось погляньте, як весело
Кружляє жовтенький листок
І всіх запрошує відмітити
Осінній бал квіток.
Дівчинка в костюмі листочка кружляє в танці.
ДИТИНА
Тут гладіолуси розкішні,
Барвисті айстри — аж горять.
А серед них гвоздики пишні
Яскравим цвітом майорять.
ДИТИНА
І чорнобривці, і жоржини
До сонця тягнуться у вись.
В їх пелюстки у день осінній
Всі барви райдуги злились.
ДИТИНА
Квітів, як піску у морі,
Листя у зеленім борі.
Щоби їх перелічити,
Треба двісті років жити.
Звучить пісня «У квітів сьогодні свято».
Лунає вальс «Осінній сон», дівчатка-квіти танцюють.
Гвоздика
Гарячі, повні, запашні гвоздики
Мов променисті зорі на землі.
Від Горького на Капрі Коцюбинський
Прийняв цей дар братерської руки.
Гостинно ґрунт прийняв їх український,
І по-новому зацвіли квітки.
Учитель. Гвоздику в давні часи називали квіткою Зевса. Латинська назва «діантус» перекладається як «божественний».
Учень. Один з давньогрецьких міфів розповідає, що примхлива богиня мисливства Артеміда якось дуже розсердилась на хлопчину-пастушка, що той своєю грою на сопілці розганяє звірів і заважає полюванню. У приступі гніву Артеміда влучною стрілою вразила юнака в серце. Та коли охолола від гніву, то стала сильно жалкувати, що вбила юного пастуха, і вблагала Зевса, аби той перетворив його на гарну квітку. З того часу прикрашають землю пурпурові, наче наповнені кров’ю, пелюстки квіток гвоздик.
Загадка
І морозу не злякався.
Невеличкий цей сміливець
Золотавий… (чорнобривець)
Учениця. Бабуся розповідала мені таку легенду. У давнину українські майстри-чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки. Називали такі чобітки «чорнобривцями». Подібність цього взуття до суцвіття квітки й дало їй таку назву.
ДИТИНА
Чорнобривий чорнобривець чепурився,
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром-рушником
Та й накрився парасолькою-листком.
І стоїть це диво золоте,
Щоб ласкаво зустрічать гостей.
Звучить пісня «Співучі чорнобривці».
Учитель. Це квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам’ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня.
Чорнобривці чорноброві
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.
Звучить пісня «Чорнобривці».
Сценарій літературно-музичної композиції «Квітка — душа»
/ Танок квітів/
1 уч. Що ж це квітів так багато
І красиво так у нас?
2 уч. Свято квітів! Свято! Свято !
Всі на свято! Всі до нас!
/ Пісня « Ласкаво просимо»/
1 вед. Квіти – окраса життя. Підсвідомо це ствердять і малі діти, рученята яких нестримно тягнуться до ніжних яскравих пелюсток, і люди похилого віку, і молоді – всі відчувають на собі велику естетичну силу ніжних зелених друзів.
2 вед. Квіти приносять людині святковий настрій, заспокоюють нервову систему, відволікають від неприємних думок, розвіюють горе, наповнюють приємними пахощами повітря.
1 вед. Квіти — вічні супутники нашого життя. Український народ споконвічно шанує їх. Тому й нема жодної української хати, біля якої дбайливі руки господині не влаштували б яскравих острівців.
1 вед. Палахкотять біля вікон українських осель золотавим сяйвом мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють нагідки, троянди, дзвіночки, айстри…
Вони милують око, ніжно хвилюють душу, міцно прив’язують наші серця до рідної домівки.
2 вед. З давніх – давен наші пращури обожнювали квіти, вважаючи, що цей досконалий витвір природи дарований людям Богом.
1 вед. Із сивої давнини прийшов до нас і гарний звичай плести вінки і прикрашатися ними під час різних народних свят.
2 вед. А ще під час весняних обрядових дійств молодь виконувала хороводи і співала ігрових пісень, шанобливо звертаючись до квітів і славлячи їхню красу.
/ Українська народна пісня «Мак» /
1 вед. Рослини, зокрема квіти, були предметом особливого поклоніння і на Івана Купала.
/Композиція « Ой, на Івана, ой, на Купала»/
Ось так щиро, чуйно і вдячно оспівана краса квітів у народній творчості. Без тієї краси люди не уявляють свого життя.
2 вед. А які гарні й влучні імена давав народ рослинам. В їх основі – захоплення кольором, формою квітки, її запахом.
1 уч. Чуєте пахощі в нашім дворі?
Квіти розквітли в ранковій порі!
Тут на світанку сам дощик ходив,
Білу Лілею від сну розбудив.
/Танок «Дощик»/
2 уч. Чисто помилися Мальви в росі –
Личенька круглі, рожеві усі.
/Пісня «Мальва » (у виконанні Тетяни Андрух)/
1 уч. А Чорнобривець бровою моргне,
Ніжкою тупне – гопак нам утне.
/ Український народний танок «Гопак»/
2 уч. Біла Лілея з Майором для нас
У квітнику танцюватимуть вальс.
/Танок «Вальс»/
1 уч. Як багато різнобарвних квітів
Розцвітають на нашій землі.
Їх так люблять всі люди на світі,
І дорослі, і діти малі.
2 уч. Ніжні квіти дарують нам радість
Радість серцю, душевне тепло.
Земля стала б сумна, як могила,
Якби квітів на ній не було.
3 уч. Нема жита без колосся,
Нема ночі без роси,
Якби в нас не було квітів,
То й не знали б ми краси.
/Перегляд слайдів під музику/
1 вед. Велика і красива земля України. Неозорі степи, зелені Карпати, пущі, лани.
2 вед. Ми дивимося на рідну землю і дивуємося її велетенській енергії – скільки буяння і скільки краси! А чи дивиться на нас земля?
1 вед. Хочеться вірити, що так. Чи не для того мати – земля народжує на світ Божий силу – силенну квітів?
Вони відкривають свої оченята і ніби пильно вдивляються у наше з вами життя.
Той тихий, проникливий погляд заставляє нас хвилюватися, тремтіти від ніжності, плакати від щастя.
2 вед. Звідки та сила у квітів? Наче зіткані з води, землі, світла, тендітні створіння природи гордо приховують ту таємницю від людей. Лише найуважнішим і найсердечнішим довіряють вони свої дивовижні секрети…
1вед. Обраницею квітів стала талановита народна художниця – Катерина Білокур. Як до матері, горнулися до неї квіти. Саме їй розкривали вони таємницю свого земного буття, яку й донесла до людей талановита художниця.
2 вед. Погляньте на її картину «Польові квіти» і ви побачите: сотні квіточок – ласкавих і скромних — дивляться на нас з картини.
Квіти, усі разом і кожна окремо, ніби дихають і сміються. Тут уся пишність української землі, виплекана сонцем.
1 вед. Немало часу пішло на створення такої краси. Кожну квіточку жінка малювала лише з натури. Днями, тижнями, а то й місяцями блукала художниця рідними полями, відшукуючи серед дивовижного палахкотіння квітів саме той промінчик краси, що відразу запалював її творчу фантазію.
2 вед. Придивіться до польових квітів на полотнах майстрині – яка майстерність у відтворенні форм і барв рослинного світу! У картині нема повторів – кожна квітка виграє особливою, лише їй притаманною красою.
1 вед . Катерина Білокур осягнула силу квітів. Авжеж, та сила – у красі.
Природа дарує нам квіти як найвищий вияв краси, як найбільший доказ її існування у цьому світі.
2 вед . Ніжна, запашна квітка… Вона оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами пензля, оспівана у піснях.
/Пісня « Квітка — душа»/.
1 вед. А ще про квіти складено багато віршів, їх стилізовані зображення зустрічаються в різних видах декоративно – прикладного мистецтва.
Тут вони завжди мали узагальнене зображення і символізували народження нового життя.
2 вед. Сьогодні нам хочеться трішечки познайомити вас із творчістю нашої поетеси та майстра народної вишивки – Чупик Олександри Іванівни, яка теж дуже любить квіти, напевно, тому і використовує їх для оздоблення виробів про що з любов’ю розповідає у своєму вірші.
Польові квіти
Мак червоний, дзвоники бузкові
І ромашки біло-снігові
Розкривають оченята знову
Золотавим ранком навесні.
В синім небі жайворон тремтить,
Прохолоду дарить криниченька…
Зупинись , життя прекрасна мить!
По тканині нитками розшию
Твою скромну, милую красу
І на добру згадку свою мрію
Подарунком друзям піднесу.
Шепотять у всяку пору року
Несміливі квіти польові,
Пам’ятають і мене небогу –
Я з любов’ю вишивала їх.
1 вед. Оздоблювали вишитими квітами свої вироби і учениці нашої школи. Під час роботи над творчими проектами у нас з’явилися ось такі віршовані рядки:
Я творчий проект свій писала
Й серветку до нього плекала.
З любов’ю її вишивала
Й рядки поетичні складала.
Щоб вигляд серветка
Привабливий мала,
Я колір старанно собі добирала:
Червоний – мов стиглая вишня,
Зелений – то першеє листя.
У виріб свій душу я вклала,
Серветка всіх зачарувала,
А пишна троянда
на ній розцвіла
така ж неповторна,
як ніжна весна.
Вже вечер на землю спадає
над творчим проектом сиджу.
Я впевнено голку тримаю
і хрестик й мережку зроблю.
І ось на канві білосніжній
Малюнок з’явився чіткий
Троянди в зеленому листі
Чарівно розквітли на ній.
Серветка моя просто чудо
Її я створила сама,
Щоб навіть в зимову негоду
трояндами квітла земля.
2 вед. З давніх часів існувала тяга людини до прекрасного, прагнення прикрасити свій побут квітами.
1 вед. Квіти – це символ вічного буття, символ сьогодення, нагадує, що людина завжди була і залишається гармонійною частиною природи, невід’ємною її складовою.
2 вед. На жаль, життя квітів коротке. Іноді неможливо створити необхідні умови для утримання рослин. І тоді альтернативою живим квітам стали штучні.
1 вед. Штучні квіти – це свято, яке не закінчується.
Що за виставка чарівна?
Що не виріб , то картина.
На ній квітка, мов жива,
Вабить око глядача.
Придивись до неї пильно
І побачиш, як з картини
Квітка ніби промовля:
Рукотворна я краса,
Що оселю прикраша.
Мене люди сотворили,
Свою творчість проявили
І в невтомних їх руках
Ожили матеріали,
Що в шухлядах спочивали.
Тут папери кольорові
І атласні стрічки,
Із соломи є прикраси,
також невеличкі.
Є із бісеру картини,
із тіста та шкіри,
А ще витвори ажурні
з ниток і тканини.
Хоч і маєм назву « штучні»,
Але не шкодуєм,
Бо ми також гарний настрій
Людині даруєм.
«Живемо» на стінах часто
Ми в людській оселі,
Щоб не стерся образ квітки
В пам’яті у неї,
Щоб і пізно восени,
і в зимову стужу,
зігрівали пелюстки
її ніжну душу,
Щоб нагадували їй
про сезонні зміни,
і вселяли в її серце
віру та надію -,
Що прилине знов весна,
Землю вкриє цвітом,
Який буде надихать
Всіх красу творити.
1 вед. Шановні гості, на цьому наша літературно – музична композиція наближається до завершення . Сподіваємося, що сьогоднішня зустріч з квітами принесла вам хвилини задоволення і надихнула на творчість.
/Уривок з пісні « І в вас , і в нас хай буде гаразд, щоб ви і ми щасливі були»/
1 вед. Дякуємо за увагу!
2 вед. До нових зустрічей!
Літературно – музична композиція
«Квітка – душа …»
Польові квіти
Мак червоний, дзвоники бузкові
І ромашки біло-снігові
Розкривають оченята знову
Золотавим ранком навесні.
Десь в гаю затьохкав соловейко,
В синім небі жайворон тремтить,
Прохолоду дарить криниченька…
Зупинись , життя прекрасна мить!
По тканині нитками розшию
Твою скромну, милую красу
І на добру згадку свою мрію
Подарунком друзям піднесу.
Шепотять у всяку пору року
Несміливі квіти польові,
Пам’ятають і мене небогу –
Я з любов’ю вишивала їх.
Свято квітів. Шепчуть ніжно квіти пелюстками – Освіта.UA
 | Рейтинг |
Сценарій свята |
Рейтинг статті: 3.6 з 5 на основі 30 оцінок.
Зал святково прикрашений букетами з осіннього листя, рушниками. На столах розміщені композиції із квітів. Виходять святково вдягнені діти.
1. Були у матері-Природи
Дві донечки такої вроди —
Хто їх побачить хоч на мить,
Не міг забуть і розлюбить.
2. Голубооку звали Флора,
У неї очі наче зорі.
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна і привітна.
3. А Фауна — швидка, як вітер,
Могла за птахами літати
І за оленями стрибати
Та з білочками пустувати.
4. Обидві світ живий любили,
Відтак його боготворили.
То ж вирішила мудра мати
На посаг їм дарунок дати.
5. Мрійливій Флорі — світ рослинний,
А жвавій Фауні — тваринний.
Щоб берегли і доглядали,
Від сього злого захищали.
З’являється Флора.
Флора.
Добрий день, дорослі і малята!
Завітала — запросити вас на свято,
А паную в країні я чудовій,
Незвичайній, різнокольоровій.
Мешкають в країні моїй квіти,
І для мене всі вони, як діти.
Здогадалися, хто я така? Я, Флора, королева рослинного світу. Кожного року саме в цей день — у день народження видатного педагога В. Сухомлинського в моїй чарівній країні відкривається карнавал квітів. Я вас щиро запрошую на це чудове осіннє свято.
Звучить «Віночок українських пісень» у виконанні М. Богданова та ансамблю сопілкарів.
Перший учень.
Ти приведи мене в осінній сад,
Де диво-казку творить зорепад.
Там осінь чарівниця у танку,
Земля у різнобарвнім килимку.
Другий учень.
Осінь захоплює, осінь вражає
Дивом-красою і барвами квіт.
То вона щедре тепло посилає,
То умивається дощиком світ.
Третій учень.
Осінь на землю тихенько спускається,
В небі летить, наче птах.
Крилами-хмарами небо вкривається,
Літо веселе співоче минається,
Спокій стає на землі.
Звучить пісня Листячко осіннє».
До залу заходить Осінь.
Осінь.
Ой, який чудовий день!
Сонце ясне як горить!
Тільки смуток у квіток
У очах чомусь бринить.
Перший учень.
Смуток цей за яснім літом,
За сонцем теплим і ласкавим,
Тільки й щастя, тільки й жити,
Покіль буде сонце гріти.
Другий учень.
Зажурились квіти неспроста,
Вранці роси випадають білі.
Вже надходить осінь золота,
Жовкне листя у садку на гіллі.
Осінь.
Не сумуйте, квіти любі,
Літо ще повернеться до вас.
І ось погляньте, як весело
Кружляє жовтенький листок
І всіх запрошує відмітити
Осінній бал квіток.
Дівчинка в костюмі листочка кружляє в танці.
Третій учень.
Тут гладіолуси розкішні,
Барвисті айстри — аж горять.
А серед них гвоздики пишні
Яскравим цвітом майорять.
Четвертий учень.
І чорнобривці, і жоржини
До сонця тягнуться у вись.
В їх пелюстки у день осінній
Всі барви райдуги злились.
П’ятий учень.
Квітів, як піску у морі,
Листя у зеленім борі.
Щоби їх перелічити,
Треба двісті років жити.
Звучить пісня «У квітів сьогодні свято».
Лунає вальс «Осінній сон», дівчатка-квіти танцюють.
Гвоздика
Гарячі, повні, запашні гвоздики
Мов променисті зорі на землі.
Від Горького на Капрі Коцюбинський
Прийняв цей дар братерської руки.
Гостинно ґрунт прийняв їх український,
І по-новому зацвіли квітки.
Учитель. Гвоздику в давні часи називали квіткою Зевса. Латинська назва «діантус» перекладається як «божественний».
Учень. Один з давньогрецьких міфів розповідає, що примхлива богиня мисливства Артеміда якось дуже розсердилась на хлопчину-пастушка, що той своєю грою на сопілці розганяє звірів і заважає полюванню. У приступі гніву Артеміда влучною стрілою вразила юнака в серце. Та коли охолола від гніву, то стала сильно жалкувати, що вбила юного пастуха, і вблагала Зевса, аби той перетворив його на гарну квітку. З того часу прикрашають землю пурпурові, наче наповнені кров’ю, пелюстки квіток гвоздик.
Загадка
В капелюшок пишний вбрався
І морозу не злякався.
Невеличкий цей сміливець
Золотавий… (чорнобривець)
Учениця. Бабуся розповідала мені таку легенду. У давнину українські майстри-чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки. Називали такі чобітки «чорнобривцями». Подібність цього взуття до суцвіття квітки й дало їй таку назву.
Учень.
Чорнобривий чорнобривець чепурився,
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром-рушником
Та й накрився парасолькою-листком.
І стоїть це диво золоте,
Щоб ласкаво зустрічать гостей.
Звучить пісня «Співучі чорнобривці».
Учитель. Це квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам’ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.
Звучить пісня «Чорнобривці».
Автор: Л. Роскос
Посилання за темою:
Освіта.ua
20.02.2009
Свято квітів. Городенка, ЗОШ №2
2014 рік став роком великих змін.. Не встигла Україна оговтатися від кривавого розстрілу протестувальників злочинним режимом, як сталася нова біда — збройна агресія Російської Федерації, внаслідок чого ми втратили АР Крим і частину Сходу України..
Ця трагедія сколихнула всю Україну! Тисячі уркаїнців взяли до рук зброю і пішли захищати східні кордони від агресора, мільйони українців стали допомагати армії і добровольчим батальйонам.
Найбільш активною виявилася молодь. Школи стали осередками по збору волонтерської допомоги, діти з радістю зносили продукти, проводили різні ярмарки, малювали красиві малюнки з словами підтримки солдатам, та жителям Сходу України, де ступила нога страшного окупанта.
Не могли ці події не відбитися і на осінній виставці квіткових композицій, що була проведена до дня свята квітів у Городенківській ЗОШ №2.
Коридори школи красиво декоровані під українську старовину.. Не забули і про лелеку.
.
За підростаючим поколінням пильно спостерігає Тарас Григорович Шевченко..
Головним елементом композицій була українська символіка..
Свято квітів у Луцьку. ФОТО
Свято квітів «Луцьк квітучий» відбулося у місті: близько п’ятдесяти установ, організацій та підприємств Луцька створили тематичні квіткові композиції, і звезли їх в одне місце, утворивши велику квіткову експозицію.Дійство відбулося, як і щороку, у День міста, 25 серпня, в Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки.
Обабіч головної алеї лучанам демонстрували свої квіткові композиції дитсадочки, школи, вузи, магазини, поліклініки, лікарні, бібліотеки.
Кожен колектив намагався не просто створити гарну флористичну композицію, а й втілити певну задумку, яка б відповідала профілю діяльності учасника конкурсу.
Конкурс «Луцьк квітучий» організовує Луцька міська рада спільно з комунальним підприємством «Зелене господарство Луцька». Учасниками могли стати не лише професіонали, а й окремі громадяни чи аматори квіткової справи.
Загальна площа композиції не повинна була перевищувати п’яти квадратних метрів. Встановлювати свої витвори учасники розпочали ще до 9:00.
Окрім глядачів композиції оцінювало журі у складі десяти осіб. Вони визначать кращих у номінаціях «Композиція серед флористів-професіоналів», «Краща композиція серед підприємств, установ та організацій» (у кожній з галузей) та «Приз глядацьких симпатій».
Простоять композиції у парку приблизно до 18:00, 25 серпня.
Автор Ольга Гончарук
Будинок природи
Будинок природи
Луцька міська поліклініка №3
Луцька міська дитяча поліклініка
Луцька міська поліклініка №1
Волиньфармпостач
Луцький пологовий будинок
Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка
Управління охорони здоровя, ГО Допоможемо собі, Муніципальна каса
Центр Спорт для всіх
Луцька міська центральна бібліотечна система
Територіальний центр соціального обслуговування
Луцький міський центр соціальних служб для сімї та молоді
Луцький технічний університет
Волинський інститут економіки і менеджменту
ЗНЗ №22, 23, 21
Інтернат, правознавчий ліцей, гімназії 14, 18
ЗОШ №17, 19, 11, НРЦ
ЗОШ №15, 5, 9, 26
ЗОШ №20, 2, 24, 16
НВК №7, природничий ліцей, ЗОШ №25, гімназія № 4
ЗНЗ №13 (10,1, 12)
Позашкільна освіта
Луцька вечірня школа, ЗНЗ №3, КЗ НМВК ЛМР
ДНЗ №12
ДНЗ№33
ДНЗ№3
Промтехсервіс
Епіцентр
Виномаркет
Нова лінія
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Мирненська школа Свято квітів
18 вересня в школі відбулося Свято квітів «Вальс квітів української землі». Дякуємо всім учнівським колективам за активність, творчість та оригінальність створених квіткових композицій та композицій з дарів осені.
Координаційна рада шкільної республіки «Темп» відзначила композіції 1, 3, 10 класів – за оригінальність; 7, 8 класів – за точно викладену тему; 5, 6, 9 класів – за цікаву та змістовну композицію; 2, 4 класів – за любов до рідної землі.
Учениця 8 класу Собко Маша присвятила свій авторський вірш нашому святу квітів.
Кружляють квіточки у танці,
Майстерно рухаються всі.
Вони прокинулися вранці,
Квітковий настрій принесли.
Пелюстками ніжно обіймаються,
Навколо себе сіють сміх,
І той танок, як море синє,
Своїми чарами захоплює усіх.
Потрібно просто зупинитись…
Тягар буденності покинь,
Прийми красу земну, що поруч,
І в світ Величності поринь!
Тоді прозора легкість прийде,
Бадьорість приєднається у мить,
За нею втіха завітає,
І ейфорія все заполонить.
І вибухне все барвами рознімно,
І буде милувати всіх навкруг,
На квіточці метеликом тендітним
Залишиться назавжди тут.
Молоді яскраві квіти української землі
Осінній вернісаж
Хай завжди буде сонце!
Хай завжди цвітуть квіти!
Чарівнмй танок осінніх квітів
Шкільне бурхливе життя
Квіткова соната осені
Осінній дивосвіт
Осінній ярмарок
Їжачок Чіпка
Свято квітів у п’ятій школі Таврійська
Доброю традицією у школі №5 м.Таврійська (директор Нестерович В.Й.) стало проведення на початку вересня Свята квітів. 14 вересня 2018р. у школі відбулася традиційна виставка квітів та декоративних композицій з природного матеріалу. Цього року воно видалося особливим і неповторним, і проводилося під гаслом « Квіти рідному місту».
У виставці взяли участь учні 2-11 класів. Тут були представлені композиції, виготовлені не лише з квітів, а й з овочів та фруктів.
Гарні композиції підготували: учні 2-а класу «Квіткове свято»; учні 2-б класу «Хвостики метелики»; учні 3-а класу «Дерево батьківської любові»; учні 3-б «Голуби миру»; учні 4-а «Любіть Україну»; учні 5-б класу «Погода в класі»; учні 6-а «Квіти рідному місту»; учні 6-б «Українське альфреско»; учні 8-б класу «Квітковий бум»; учні 9-а «Ярмарок квітів »; учні 9-б «Нехай квітує Україна», учні 10 «У нас на Україні»; учні 11 класу «Прощальний вальс».
Цьогорічні композиції підкорили всіх своєю винахідливістю, оригінальністю. Усі роботи разом створили неймовірну квіткову красу, якою милувалися учні, батьки й учителі школи та гості школи – мер м.Таврійська Микола Різак.
Учні підготували творчий захист квіткових композицій. Розповідали вірші про квіти в долі українського народу, співали пісні та веселили присутніх танцями.
Усі з цікавістю роздивлялися, коментували композиції, та фотографувалися на згадку.
Цього дня проведено також виставку малюнків «Моє рідне місто». Міський голова Різак М.І. оглянув виставку, яка розміщена в шкільних рекреаціях та дійшов висновку, що юні тавричани зі школи № 5 люблять своє місто.